Позакласна робота

Програма  факультативу “Дебати”

Мета програми.  Сприяти розвитку громадянського суспільства; навчати молодь критично мислити, виховувати толерантність щодо думок  опонентів; заохочувати до спілкування на актуальні теми сьогодення; виховувати покоління обізнаних громадян, здатних жити у  відкритому демократичному суспільстві.

Опрацьовуючи кожну  тему, учні  ознайомлюються з усім потоком  матеріалу, починаючи від наукових статей  і  закінчуючи  міськими газетами.

Уміти виділяти головне, підкріплюючи його актуальними прикладами, дають вагому  основу для  подальшої  науково-дослідницької  роботи.

Учасники програми  навчаються  викладати свою точку зору,  аргументами та прикладами підтримувати її, підбивати підсумок  всієї дискусії, змістовно спростовувати точку  зору  команди опонентів, знаходити та обробляти інформацію, працювати в команді.

№ п/п	Зміст програмового матеріалу	К-сть годин	Дата	Примітка
1	Ознайомлення  з форматом дебатів К.Поппера.	1	7.09
2	Аргументація. Структура  аргументу.	1	14.09
3	Контраргумент. Ствердження. Заперечення.	1	21.09
4	Перехресне опитування. Відкриті і закриті питання	1	28.09
5	Дефініції. Зміст та етика доказу.	1	5.10
6	Стверджувальна та заперечувальна лінія аргументації.	1	12.10
7	Практичне заняття “Дебатна гра”	1	19.10
8	Дебатна гра.	1	2.11
9	Рівні  спростування (інтерпретація теми, відбиття критерію, аргументів, докази і  міркування).	1	9.11
10	Дебатна гра.	1	16.11
11	Аналіз текстів з точки зору  аргументації.	1	23.11
12	Дебатна гра	1	30.11
13	Як зробити  свої виступи найбільш переконливі – стилі  виступу.	1	7.12
14	Відмінність  критики  і  спрстування.	1	14.12
15	Тренінг спрстування через парафразування.	1	21.12
16	Дебатна гра	1	11.01
17	Тренінг вибору стратегії спростування на задану  тему	1	18.01
18	Підготовка  відповідей до запитання (визначення  зони запитання)	1	25.01
19	Дебатна гра	1	01.02
20	Дебатна гра	1	8.02
21	Дебатна гра	1	15.02
22	Дослідження теми	1	22.02
23	Збір  інформацій  для дебатування	1	1.03
24	Методи  підтримки  і  підбиття  причинно-наслідкових аргументів	1	15.03
25	Особливості суддівства  у дебатах.	1	15.03
26	Дебатна гра	1	22.03
27	Різні  стилі  дебатів (Лінкольно- Дугласна)	1	5.04
28	Політичні  дебати	1	12.04
29	Парламентські дебати	1	19.04
30	Політичні дебати (Гра)	1	26.04
31	Парламентські дебати (Гра)	1	3.05
32	Дебатна гра (стиль за вибором учнів)	1	10.05
33	Гра в улюбленому  форматі	1	17.05
34	Висновки. Уміння  робити  висновки	1	24.05
35	Узагальнення	1	31.05

При складанні  програми  було використано:

1.      Рекомендації організації “Учителі за демократію та партнерство”

2.      Програма з громадянської освіти (комунікативний блок). Рекомендована Міністерством  освіти  і науки  України (лист № 1/11  від  20.06.2001 р)

Керівник                    Тимошенко  І.М.

Позакласний  захід.  Дебати

ТЕМА.  Чи  можна  вважати  період  правління  Хрущова  позитивним  для  України

МЕТА:  закріплювати  знання  учнів  про зміни в політичній, соціально-економічній,   культурній галузях під час правління  Хрущова; розвивати уміння порівнювати, аналізувати й узагальнювати історичні факти даного періоду, аргументовано обстоювати власні погляди на суперечливі реформи, які проведені Хрущовим;  виховувати почуття патріотизму та толерантності до опонентів.

Обладнання:  фотоматеріали, публікації  у пресі, матеріали з мережі Internet, карта  України під час Другої світової війни 1939 – 1945 рр.

ХІД   ЗАХОДУ

 І. Організаційний момент.

ІІ.  Основна  частина.

1.     Слово вчителя.

   Швидко пробігають дні за днями, і кожен прожитий день стає історією. Хто ж творить історію? Чому одні люди скромно проживають життя і непомітно відходять у вічність, а інші залишаються у пам’яті нащадків( вдячній чи невдячній – це вже по заслугах) не лише на роки, а й на цілі століття.

    Сьогодні ми поведемо мову на дебатах про такого політичного лідера, чия особиста діяльність була неоднозначною для нашого народу. Найкраще характеризує даний час правління  вірш  І.Світличного  «Приморозок».

Була весна. Була відлига,

І – Божа благодать була.

Сніги розтанули. Спливла

У небуття  недвига-крига.

Тоді, сп’янілий від тепла,

Наївний, як розкрита книга,

З бруньок принишклий квіт оклигав,

І вишня буйно зацвіла.

Та в чорну ніч зненацька вітер

Ошпарив примороззю віти,

Бубняву зав’язь, дівич-квіт.

Померклий, вибитий морозом,

Мов білі сльози, на чорнозем

Спадає квіт затерплих віт.

     Ви зрозуміли, що ця суперечлива епоха – це час правління  Микити Сергійовича Хрущова , ми повинні довести,  про те,  що  період правління  Хрущова – це помітна епоха в історії України, і визначитись:  чи можна період  правління  Хрущова  вважати позитивним.

2.     Оголошення теми дебатів.

     Проведення  дебатів  ( за форматом  Карла Поппера) на тему «Чи період правління  Хрущова  можна  вважати  позитивним  для  України?»

     Учитель нагадує правила гри-дебатів та завдання гравців і суддів.

     Гра  починається з виступу  гравця  А  стверджуючої  позиції. Його завдання: представити  учасників команди, позицію, надати дефініції, зробити висновок, даючи чіткий погляд  стверджуючої  команди щодо теми.

     Позиція команди А. Період  правління  Хрущова  можна  вважати позитивним.

     Дефініції:

     період  правління  Хрущова – перебування на посаді першого секретаря ЦК КПРС у

1953 – 1964 рр.;

     Можна  вважати – вірогідність існування в даний час;

     Позитивний період – такий, що має якісні зміни;

     Україна – республіка, яка входила в той час до складу СРСР.

     Аргументи.

     Після смерті Сталіна ініціатором давно назрілих змін у радянському суспільстві став новий керівник компартії, а згодом і уряду М.Хрущов.  час перебування при владі Хрущова називають  періодом «відлиги».  Він почав уживатися в політичній лексиці з легкої руки відомого письменника Іллі Еренбурга, який цим словом назвав повість, опубліковану  в 1955 році. Термін  «відлига» означає потепління у політичному житті країни, свіжий вітер змін після лютих морозів сталінської доби. Цей період почався процесом дестабілізації:  уже в 1953 році почали з’являтися в засобах масової інформації матеріали про засудження культу особи Сталіна і необхідність колективного керівництва державою; були звільнені євреї-медики,  розстріляний головний кат Л.Берія, розпочато реабілітацію невинно засуджених. Верхівка держави відмовилась від терористичних методів державного правління.

     Безсумнівним досягненням Хрущова була сильна соціальна політика, яка торкалася практично всіх сторін суспільного життя. Соціальні завоювання Хрущовської доби не менш важливі, ніж ліквідація ГУЛАГу. Ці напрямки в політиці реформ виявилися справді історичними за своїм значенням.

     Заходи, пов’язані з піднесенням матеріального добробуту трудящих, набули глибини і системності тільки після ХХ з’їзду КПРС. З’їзд підтвердив легітимність повноважень першого секретаря ЦК КПРС і дав йому додаткові важелі впливу на партійно-урядовий апарат.  Цілком зрозуміло, що  М.Хрущов «проштовхував» популярні соціальні заходи,  щоб здобути підтримку населення. Це було важливо у боротьбі з політичними суперниками.

     Отже, проведення десталінізації, упровадження  досягнень науки і техніки у промисловість, які сприяли перетворенню України в потужну металургійну й паливну базу СРСР, стала районом найбільш розвинутого машинобудування.  Зміни в промисловості призвели до змін і в соціальній сфері, які вперше були проведені в Україні за післявоєнний час. Тому період правління  Хрущова   слід вважати позитивним.

     Перехресні запитання до гравця А 1 ставить гравець  N 3.

1)    Чи збільшувалася з кожним роком кількість реабілітованих?

2)     Чи критикував  М.Хрущов  той режим, який був при Сталіні?

3)    Наскільки рівномірно розвивалися  всі галузі промисловості?

4)    Чи проведено , на вашу думку, найнеобхідніші реформи, в соціальній сфері?

     Позиція команди N (заперечуючої  сторони). Період  правління  Хрущова  не  можна  вважати позитивним.

     Погоджується або пропонує свої   дефініції. У цьому випадку    дефініції приймаються.

     Розбиває кожен аргумент команди ствердження, ідучи за структурою їхньої аргументації.

     Представляє лінію аргументації команди заперечення.

    Звичайно, із приходом до влади Хрущова М.С. відбуваються значні зміни в державі. Але не можна стверджувати, що вони були позитивні.  Адже десталінізація, яка проводилася в цей час носила половинчатий характер. Із кожним роком кількість реабілітованих зменшувалася. Крім того, не всіх  можна було реабілітувати, особливо репресованих у 30-ті роки, до яких  М.Хрущов мав безпосереднє відношення.

     Непослідовність  процесу  десталінізації  полягала в тому, що поряд з критикою Сталіна – крок уперед, робився крок назад - М.Хрущов у офіційних документах розповідав про позитивну роль Сталіна в історії партії і держави, а постанови часів «Ждановщини»  були розцінено як  «вірні  у принципі».  Тому ми можемо стверджувати, що М.Хрущов не повністю засуджував політику Сталіна. Крім того, він жодного разу не вказав про руйнування адміністративно-командної системи, яка не давала можливості продуктивно розвиватися ні економіці, ні іншим сферам суспільства.

     Хоч були впроваджені в промисловості , але історичних змін вони не мали, бо було  значне відставання  СРСР, у тому числі й України, від провідних капіталістичних країн у якісних показниках – витратах матеріальних і трудових ресурсів тощо.  Існував нерівномірний розвиток галузей промисловості. Найбільше розвивалась металургійна, машинобудівна галузі, а легка промисловість мала недостатній рівень.

     У соціальній сфері хоч і були проведені реформи, але вони не задовольняли потреб населення: не всі  були забезпечені житлом, відповідною платнею. Тому політика Хрущова не може вважатися позитивною.

     Населення країни відштовхувало в політиці Хрущова  ще й те, що багато було проголошено лозунгів  щодо значних змін у державі за 20 років, але вони були нереальними, тобто слова не відповідали діям.  Разом із тим  хронічно відстаючою ланкою радянської економіки було сільське господарство. Розв’язання  продовольчої програми вимагало радикальних реформ  сільськогосподарського виробництва. Саме в цей час з’являються кілька нереальних  волюнтаристських надпрограм:  освоєння  цілинних земель і розширення  посівів кукурудзи, нереальні плани у тваринництві.

     До негативних проявів діяльності Хрущова слід віднести заходи, які проведені в галузі освіти, культури і церкви щодо обмежень української мови, партійного контролю за інтелігенцією, підпалів бібліотек, знищення українських храмів.

     Отже, популістські гасла, непродумані  реформи  у  сільському господарстві, освіті, культурі, релігії не можуть не підтверджувати думку, що період  правління  Хрущова  не  можна  вважати позитивним.

Перехресні запитання до гравця N1 ставить гравець  A3.

-         Як ви думаєте для чого проголошувались лозунги?

-         Чи можна вважати заклик до кращого життя негативним впливом на суспільство?

-         Чи можна вважати позитивним для селян – скасування прикріплення їх до місця проживання і роботи, отримання паспортів?

-         Чи зявилися нові літературні твори і наукові відкриття в цей час?

Виступ  гравця N2 стверджуючої команди.

Ще раз стверджує власну позицію. Підкреслює цінність мети. Стверджує лінію аргументації своєї команди за структурою:

а) представляє нові докази;

б) перечитує вирішальні аспекти попередніх доказів;

в) використовує приклади, докази, аналогії;

г) розвиває існуючі аргументи;

д) розбиває аргументи заперечуючої сторони.

З приходом до влади Хрущова почався досить  важливий процес десталаназації, який включає такі етапи:

1 етап: весна 1953 – початок 1956 р. Було оголошено перші амністії ув’язненим до 5 років, ліквідовано військові трибунали військ МВС  і Особливу нараду МВС, каральні органи було поставлено під жорстокий контроль вищих органів влади;

2 етап десталінізації проходив під знаком ХХ з’їзду  КПРС              (1956-1961 р.р).

Повну реабілітацію одержали керівники партій і держави, воєначальники, письменники, зокрема україністи Є.Блакитний, В.Чумак, І.Микитенко, М.Куліш, О.Довженко.

3 етап – осінь 1961р. -  осінь 1964 р., пов’язаний з  ХХІІ з’їздом КПРС, на якому з новою силою прозвучала критика культу особи Сталіна . На ньому йшлося про активних помічників Сталіна: Молотова, Кагановича, Маленкова, Ворошилова, які несли особисту відповідальність за численні масові репресії.

Позитивне значення Хрущова в тому, що він  поставив перед партією  питання про неправомірність і недопустимість репресивної розправи з ідейними противниками. Адже ніхто, крім Хрущова, не пішов би на такий крок. Він виявився єдиною людиною  в складі партійного керівництва, здатною сміливо поставити  на з’їзді питання про засудження помилок  і  злочинів  Сталіна .

Позитивні зміни були також і в промисловості. У липні 1955 року відбувся Пленум ЦККПРС, присвячений НПР. Були прийняті рішення про прискорення впровадження досягнень науки, техніки у виробництво. Відбулися певні зрушення. Якщо в 1951 – 1955 роках щорічно в середньому створювалося 869 зразків  нової техніки, то в цілому  в 1950-ті роки – 2580. Але НТР знайшла в СРСР своє місце переважно у військовому виробництві та впровадженні ядерної зброї і ракетної техніки, в освоєнні космосу.            4 жовтня 1957 року вивів на земну орбіту  перший у світі  штучний супутник Землі. 12 квітня 1961 року відбувся перший в історії людства пілотований політ. Першою  людиною – космонавтом став Ю.О. Гагарін. Вражаючим було і введення в експлуатацію льодоколу “Ленін” з ядерною силовою установкою. У середині 1960 років в УРСР з’явилася нова галузь – автомобілебудування (Запоріжжя). Розпочався випуск найбільших у світі суховантажних суден і риболовецьких траулерів у Миколаєві. Було налагоджено випуск нових типів пасажирських і транспортних літаків високого класу, реактивних повітряних лайнерів ТУ- 104.

Дніпро став перетворюватись у справжню енергетичну артерію України.

Суттєві зміни  відбулися  для населення :  істотне  підвищення зарплат – у 1950 р. з 642 крб. до 806 крб. Замість оплати праці колгоспникам,  у 1960 р. один раз на рік було введено щомісячне, подекуди поквартальне грошове і натуральне авансування. Грошова оплата колгоспників зросла в 4 рази. Вони отримали паспорти що дало їм можливість вільно пересуватись по території України. У 1956 р. на 80% було збільшено  розміри пенсії. Високими темпами  розвивалось житлове будівництво. У 1951 – 1958 р.р.  в УРСР було збудовано майже два мільйони квартир загальною площею 85,7 млн. кв. м, а в 1958 – 1965 роках – ще близько 60  млн. кв. м житла (так звані “хрущовки”). Таких темпів Україна ще не знала.

Отже, все це докази того, що при Хрущові відбувались позитивні зміни

Проголошення “найважливішого” принципу КПРС “Все в ім’я людини, все для блага людини” закликало громадян держави до нових перетворень, змін, до кращого життя. У цей період з’являються нові твори літератури  і мистецтва. Тому, ми впевнено можемо стверджувати, що період правління Хрущова можна вважати позитивним для України.

Перехресні запитання до гравця А2 ставить гравець N1

-         Чи можна  стверджувати, що відбувалося викриття культу особи Сталіна, коли в газетах друкувалися статті, наприклад, “Сталін – великий продовжувач справ Леніна” та подібіні?

-         Чи всіх репресованих було реабілітовано ?

-         Чи здійснювались впровадження НТР у легку промисловість?

-         Як, на вашу думку,  в с/г достатньо було  колгоспникам грошового і натурального авансування?

-         Чи будівництво житла могло забезпечити всіх бажаючих?

-         Який вплив на населення мала грошова реформа?

-         Чи існував дефіцит промислових товарів?

-         Про який рівень життя можна говорити  за вказаними  фактами?

Виступ гравця N2 заперечуючої команди.

     Його завдання: підкреслити  головні відмінності, аргументувати альтернативну мету, розбити аргументації стверджуючої команди (надає нові докази, пояснює слабкі місця в  аргументації опонентів ). Використовує приклади, описи, аналогії. Ще раз стверджує свою лінію аргументації, а також розширює її.

Наша команда зазначає, що період правління Хрущова не можна вважати позитивним для України. Адже в період десталінізації на сторінках газет і у виступах Хрущова звучали слова, що “Сталін – революціонер і великий марксист-ленінець”. Такі дії не можуть підтверджувати засудження культу особи  Сталіна. Крім того, з часом попередній порядок реабілітації відмінявся. Процес доброго імені   репресованих, зняття з них надуманих обвинувачень уповільнився. Реабілітація розстріляних і померлих проводилась за заявою родичів. Але залишалося  багато не реабілітованих.

Коли говорити про впровадження НТР, то слід зазначити, що позитивно на становищі населення це не позначилося. Керівництво СРСР саме на шляхах нарощування традиційних галузей промисловості сподівалося “наздогнати і перегнати” капіталізм. Але це був хибний курс. НТР потребувала нових технологій, які не передбачали великої кількості металу. Але такі технології в Союзі не розроблялися. У легкій промисловості ніяких нововведень  не здійснювалося. А на Дніпрі спорудили стільки гідроелектростанцій, штучних морів, створивши справжнє екологічне лихо.

У період правління Хрущова, починаючи з 1959 року, рівень життя народу погіршується. Почастішали збої у системі постачання продуктами харчування, гостро відчувається дефіцит промислових товарів, особливо негативний вплив мала грошова реформа 1961 року, внаслідок якої зросли ціни. Упав добробут населення. Усе це – результат “хрущовських” реформ.

Сам перший секретар ЦКП  умів висувати утопічні  завдання . Так, у 1957 році заявив: “Найближчими роками наздогнати США по виробництву м’яса, молока й масла на душу населення”. Семирічка планувала приріст обсягу валової продукції на 70%. Але на село коштів не вистачало, все йшло на розвиток промисловості, на оборону. Основна надія покладалася на командно-адміністративні методи. Існувало інше гасло , що в економіці будуть зміни, що дозволять  “залишити  далеко позаду  нинішній загальний обсяг промислового виробництва США”. Народ на такі плани відгукнувся анекдотом:

-         Тату, що таке горизонт? – запитує син у батька.

-          Це видима лінія між землею і небом, до якої ніколи не можна дійти.

-         Тепер я вже знатиму, що таке комунізм, бо вчителька говорила, що комунізм уже на горизонті.

Проводились зміни і в  с/г. Так, відбувалося освоєння цілини близько    13 млн. га  (пізніше до 30 млн. га) незайманих земель Казахстану та Сибіру, куди виїхало 100 тис. осіб, переважно молоді. А наслідки негативні: не- підготовленість  даної землі поглинула ресурси, що могли б бути  використані  для зміцнення с/г в уже освоєних районах, призвела до втрат урожаю зернових - у 1,5-2 рази більше того, що дали цілинні землі.

У 1959 році після офіційного   візиту М.Хрущова до США на полях у  широких масштабах стала впроваджуватись кукурудза, котра швидко витіснила традиційні  с/г культури. Це були примусові заходи.

Із 1958 по 1963 р. посівні площі, зайняті кукурудзою зросли більш як удвічі.  Впровадження “цариці полів” призвело до порушення сівозмін, зниження урожайності зернових, а в 1963 р.  ускладнення змусили купувати хліб за кордоном в Австралії, Канаді. Аналогічною ситуацією закінчилася надпрограма в тваринництві, де у 1964 виробництво продукції знизилося на 92% рівня 1958 р. Отже, ні цілина, ні кукурудза, ні надпрограма не розв’язали проблем у тваринництві, не принесли позитивних наслідків.

Необережність і непослідовність дій Хрущова і його оточення несприятливо позначилися на стані народної освіти. Згубно вплинула русифікація України, яка проводилася під гаслами “інтернаціоналізму”, “зближення і злиття націй”. У школах існували серйозні труднощі , не вистачало кваліфікованих кадрів.

У літературу  і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління шістдесятників  як прояв опору політично різних соціальних верств населення існуючому режимові. Багато  з них зазнали переслідувань: Є.Сверстюк, І. Світличний, Л.Костенко, М.Вінграновський, І.Драч.

Опір   існуючій владі виявляли і дисиденти (ті, хто не згодні з режимом). Проти останніх були застосовані репресії. За керівництво українською робітничо-селянською спілкою Л.Лук’яненко    був засуджений до старти, що замінили 15-річним ув’язнення та  10-річним засланням.

Радянське керівництво здійснювало репресії і проти національної культури. У 1964 р внаслідок підпалу у Київській публічній  бібліотеці АН УРСР згорів весь український відділ – 600 тис. томів найцінніших рукописів, стародруків, рідкісних книг.

У цей час почала існувати форсована атеїстична кампанія. У результаті її проведення у 1957-1964 р.р. половина церковних громад залишилася без храмів та духовної опіки, дві третини монастирів припинили діяльність. Усе це говорить про негативний вплив  влади на розвиток культури. Отже, час правління Хрущова можна вважати позитивним для України.

Перехресні запитання до гравця  N2 ставить гравець А 1.

-         Чи збільшувався обсяг валової продукції?

-         Чи збільшувався урожай зернових до освоєння цілини?

-         Як, на вашу думку, треба було посіяти кукурудзу, щоб вона дала прибуток?

-         Чи можливе було впровадження українізації?

-         Репресії проти дисидентів – це прояв антидемократичного режиму?

          Виступ гравця А3 стверджуючої команди.

Завдання гравця  А3 :  концентрує увагу суддів на вирішальних моментах гри; пояснює, чому команда ствердження підтримує свої дефініції; пояснює переваги своєї мети. Стежить за структурною лінією команди ствердження; указує судді на вартість вирішальних моментів, пояснює вплив кожного з аргументів, чому команда ствердження продовжує його підтримувати. Відбиває аргументи опонентів. Робить висновок з усього, що зробила ваша команда.

Команда  стверджуючої лінії стоїть на позиції, що період  правління Хрущова можна вважати позитивним для України. Діяльність Хрущова для України мала позитивні явища, але він першим почав проводити  десталінізацію  в Україні, першим проводив  реабілітацію  незаконно засуджених,  став першим, хто критикував особу Сталіна , який до цих пір вважався  “іконою,  на яку молилися”. Усе це говорило про покращення життя в державі, про зниження  антинародних методів управління державою. Це сприяло і розвитку літератури, мистецтва. Поети і художники мали можливість висловлювати свої думки і почуття  в творах, і українські читачі знайомились  із світовим літературним процесом . Усе це свідчить про покращення умов розвитку культури.

Досягнення в науці і техніці сприяла розвитку космонавтики, ракетної техніки, автомобілебудування, літакобудування. Україна  вважалася пріоритетним регіоном для капітального будівництва. Темпи розвитку її промисловості перевищували середні по СРСР. Кожна галузь промисловості збагатилася  новими потужностями. За рівнем виробництва металургійної продукції на душу населення  Україна випереджала високорозвинені країни світу, хоча для якісного виплавленого металу поступалася.

Отже, результати розвитку української  промисловості  були високі.

Безумовним досягненням М.Хрущова була сильна соціальна політика, яка торкалась всіх сторін суспільного  життя. Зменшення тривалості робочого дня, збільшення заробітної плати, пенсій, забезпечення житлом – ось позитивні сторони даної політики. Уперше селяни отримували натуральне та грошове авансування ,  1 раз на рік колгоспники мали можливість покинути село, бо отримали паспорти.

Звичайно, у с/г проявився суперечливий характер реформ,  пов’язаний  із освоєнням  цілини та впровадженням кукурудзи, але це не вплинуло в значній мірі на становище населення. Антирелігійна кампанія властей не мала успіху у народі, і переважна більшість громадян України зберегла свої релігійні  почуття. Прихильність до духовних і культурних  цінностей, успадкованих від предків, була  важливою рисою ідентичності українців, яку вони зберегли, незважаючи, на нашу думку , на  незначний зовнішній тиск. Тому ми зазначаємо, що період правління Хрущова можна вважати позитивним  для України.

Виступ гравця N3 заперечуючої команди.

Завдання гравця  N3 аналогічні завданням гравця А3.

Команда заперечуючої лінії продовжує наполягати, що період правління Хрущова не можна  вважати позитивним для України.

На нашу думку, час перебування М.Хрущова при владі для України не мав успіху. У державі в цей час відбувався процес лібералізації суспільства і часткової реабілітації  невинно засуджених. Реабілітація проходила  непослідовно, напівгласно, виправдовували тільки тих, хто виступав проти сталінського свавілля і судові процеси яких були явно сфабриковані.

Однак процес десталінізації проходив дуже складно. Більшість партійних функціонерів, які зросли за Сталіна, не вибачили цього Хрущову. І це призвело до “міні-заколоту”